| Реєстрація
       

З луцького РАЦСу треба зробити музей, а проспект Соборності перейменувати на Бандери?

16.09.2011 10:08 → З луцького РАЦСу треба зробити музей, а проспект Соборності перейменувати на Бандери?

Чи варто ставити постамент провіднику упівців Степану Бандері біля Палацу урочистих подій? Про це депутати, громадські діячі, владці та науковці спілкувались 15 вересня під час прямого ефіру програми «Прошу слова» на телеканалі «Аверс».

Екс-мер Луцька Богдан Шиба, за каденції якого й було прийняте рішення про встановлення пам’ятника Степанові Бандері на майдані перед Палацом урочистих подій, зауважив, що від своїх позицій не відступить.

Він сказав, що всі дискусії на тему місця зараз точаться лише через те, що в державі змінився політичний клімат. Як архітектор за фахом він розповів про те, що у вузі їх вчили не мислити стереотипами, як у армії, тобто якщо вулиця носить ім’я Леніна, то значить там має стояти і його пам’ятник. До того ж, Шиба вважає, що шлюби укладаються на небесах, а тому, РАЦС колись відживе себе. Він навіть припустив, що незабаром там можуть відкрити музей «справжньої історії», чи визвольного руху.

Під час прямого ефіру був присутній й один з творців самого постаменту Володимир Стасюк. Він розповів про те, як саме повинен виглядати Степан Бандера «в граніті». До того ж, на його думку, майдан біля Палацу урочистих подій - ідеальне місце.

Начальник управління містобудування та архітектури Луцькради Юрій Казмірук трішки нагадав історію, зачитав хронологію проведення конкурсів та обговорення. Свою особисту позицію він не висловив, пояснивши це тим, що є виконавчою гілкою влади, а тому це не входить в його компетенцію. 

Перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук зауважив, що він не проти пам’ятника, однак по-перше, вважає, що його необхідно збудувати за кошти громади, а міська рада має виділити гроші на благоустрій прилеглої території. До того ж, на його думку, доцільніше побудувати його меншим за пам’ятник Святому Миколаєві (Святий Миколай - покровитель Луцька - ВІП).

Згодом розмова перейшла у політичне русло, слово взяв голова фракції «Свобода» Святослав Боруцький. У всіх дискусіях він звинуватив провладну партію та губернатора. Це обурило ведучого програми Олега Величка, він, зриваючись на крик, взагалі заявив, що «пройдуть одні, другі вибори і ніхто не згадає про те, що колись була «Свобода». Тим не менш, Боруцькому вдалося сказати, що він вважає місце біля РАЦСу доцільним для пам’ятника.

Секретар Луцькради Григорій Пустовіт взагалі назвав місце ідеальним. Він навів кілька прикладів в історії Європи, коли спочатку мешканці міст були проти пам’ятників, а потім постаменти стали ледь не національними пам’ятками. Ведучий програми запропонував взагалі тоді перейменувати проспект Соборності, на якому хочуть віддати шану Бандері і назвати вулицю його ім’ям. 

Однак більшість присутніх зійшлись на думці, що «громаді треба скинутись», щоб отримати новий пам’ятник, адже гарний приклад був при встановлені погруддя Олені Пчілці. До того ж, бюджетні кошти потрібні на інші потреби.

Загалом постамент обійдеться місту приблизно в 1 мільйон 200 тисяч гривень.

Голова фракції «Наша Україна» Андрій Козюра зауважив, що не треба дискутувати про те, чи потрібен пам’ятник, адже Бандера – національний герой, який багато чого зробив для України. Однак, він згадав і про вулицю, названу в його честь, адже наразі там відсутні тротуари, а будинки підтоплює.

Голова обласної організації «Діти війни» Ростислав Чапюк почав розповідати про те, що Бандера – не герой, пролив багато крові, а тому такі люди не варті того, щоб їх увіковічнювали. Він почав говорити на тему історії, однак Величко перебив його, звинувативши в тому, що чоловік говорить «не по темі» та взяв п’ять хвилин перерви на рекламу. Опісля Чап’юк зауважив, що в місті необхідно провести референдум, який і покаже, чи варто будувати постамент.

Голова братства ветеранів ОУН-УПА Волинського краю імені полковника Клима Савура Василь Кушнір заявив, що Луцьк – єдине місто, де немає пам’ятника Степанові Бандері, а так не може бути, адже він - герой України й почесний громадянин Луцька. Крім того, очільник братства вважає, що на майдані можна зробити цілу алею національно-визвольної боротьби.

Натомість професор кафедри нової і новітньої історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки Микола Кучерепа зауважив, що про кольори і смаки не сперечаються. Однак, йому не сподобалась ідея «одягнути Бандеру в пальто», адже йому фото національного героя в такому вбранні не траплялись. До того ж, він проти перейменування вулиць.

Кандидат історичних наук Володимир Дмитрук процитував Шарля де Голля, який високо оцінював армію ОУН-УПА. На його думку, «пам’ятник гарненький», а місце – чудове. Тим не менш, він підтримав свого попередника, мовляв, де є такий закон, що пам’ятник Бандери має стояти на вулиці, названої його іменем. До того ж, історик зауважив, що необхідно провести масовий збір коштів, щоб кожен міг відчути те, що долучився до створення постаменту.

Під час прямого ефіру відбувалось й телефонне опитування лучан, які мали висловити думку, чи місце перед РАЦСом підходить для встановлення пам’ятника. У студію зателефонувало 1370 громадян,  818 з яких проголосувало «за» , а 552 – «проти». Таким чином вони висловили свою позицію з цього приводу.

Версія для друкуВерсія для друку
Користувач Лучанин (гість) каже:

Не вже не зрозуміло, що Величко контрольований Клімчуком. Хто має сумніви, то запитайте у Зелінського з Мартинюком.

Користувач mirek (гість) каже:

Таким чином вони висловили свою позицію з цього приводу. -гола задница но в руках прапор.бедным детям помогите.диаспора с америки хорошее бабло подкидает.можно и памятник построить но сначала нищим подайте

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.

CAPTCHA

Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.

Розробка сайту Internetdevels, Луцьк

© 2009 “Волинський Iнформацiйний Портал OnLine”.