• 15.11.2016 10:57

«Там була квінтесенція знань, кращого я не бачив», – волинський кардіохірург про навчання в Англії

На всеукраїнському рівні кардіохірургію Волині визначають як потужну медичну галузь. Утім, світові реалії свідчать, що і провідним кардіохірургам України є чому вчитися. Тож у жовтні цього року у рамках реалізації субпроекту Світового банку «Вдосконалення медичної допомоги хворим на хвороби системи кровообігу у Волинській області» завідувач кардіохірургічним відділенням Волинської обласної клінічної лікарні Володимир Пецентій та лікар вищої категорії Олександр Вдовенко підвищували фаховий рівень у англійському місті Віндзор. Про деталі подорожі до туманного Альбіону – у розмові з Володимиром Пецентієм.

– Днями Ви повернулися з Англії. Розкажіть, у чому була мета поїздки?

– Це спеціальні тренінги під егідою Європейської асоціації серцевих та торакальних хірургів. Їх присвячують різним видам оперативних втручань. Зазвичай це відбувається у різних містах Європи і присвячують це одній проблемі. Цього разу навчальна програма тривала у Віндзорі. Основна мета навчання – удосконалення техніки проведення пластики мітрального (двостулкового) клапана, а також протезування висхідного відділу аорти.

Це операції, які виконуються на аортальному клапані і на аорті при певних патологіях. Досить поширена патологія і в світі, і в нас. До того ж, методи її лікування вдосконалюють. Піднімали також і загальні кардіохірургічні питання – про порушення ритму, проблему бактеріального ендокардиту – запалення внутрішньої оболонки серця. Ділилися досвідом, запитували, як вони ці проблеми вирішують. Це нам вже більш відоме, бо таких операцій ми виконуємо більше і стикаємося з цим частіше.

– Хто був учасниками навчального курсу?

– Нас було 25. Були фахівці з Голландії, Англії, Болгарії, Прибалтики, Іспанії, Пакистану та інших країн. Туди приїжджають і практикуючі хірурги лікарі-резиденти кардіохірургії.

– А з України були ще учасники?

– Ні. З України пощастило бути лише нам двом – мені і лікареві вищої категорії, кардіохірургові нашої лікарні Олександрові Вдовенку.

– Як саме відбувався процес навчання у Віндзорі?

Програма передбачала 5-денний курс, тобто повний робочий тиждень. Лекторами були всесвітньо відомі професори. Спочатку – у відеоматеріалі показували суть проблеми. Другий етап – відео з операційних. А третій практичний і завершальний етап – це робота на свинячих серцях, які спеціально привозять. Це дає змогу на відпрацювати етапи операції на мітральному та аортальному клапанах, а також на аорті. Перевага і в тому, що тут можна одразу під час виконання завдання з’ясувати усе незрозуміле з професорами, поцікавитися, як роблять вони.

– А зараз такі операції на Волині здійснюють?

– Щодо пластики мітрального клапана, то таких операцій поки що приблизно 4-5 на рік. Плануємо цю кількість збільшувати. Щодо патології аорти, то вона, по-перше, набуває все більшого поширення. А по-друге, ця проблема складна ще й тим, що, коли аорта розширюється, то вона може просто розірватися. У такому випадку зусилля лікарів безсилі. Але найчастіше стається так, що аорта розшаровується. Аби не допускати до цього, ми здійснюємо діагностику і проводимо операції із заміни тої частини аорти, яка розширилася. Або коли є вже сам розрив, внутрішнє розшарування, замінюємо частину тої відшарованої аорти.

Це надзвичайно складні технологічно і дуже затратні операції. До того ж, на жаль, смертність при таких операціях є досить високою у порівнянні з іншими кардіохірургічними втручаннями. Такі операції ми теж освоюємо. Їх робимо ще менше – приблизно 2-3 на рік. Але надіємося, що ця поїздка і подальша співпраця зі Світовим банком допоможуть купити певне обладнання, щоб ми змогли прогресувати у здійсненні таких операцій.

– Тобто зараз у нас можлива лише заміна мітрального клапана, а не пластика?

– Так. Найчастіше заміна мітрального клапана необхідна при його стенозі, тобто звуженні лівого передсердно-шлуночкового отвору. Тоді практично всім хворим роблять протезування, заміну. Пластику ж клапана роблять переважно при його недостатності. Але варто попередньо все дуже зважити, оцінити, дізнатися, наскільки змінені стулки клапана і наскільки вдасться їх «відремонтувати».

Інколи пластику не вдається зробити, тому виконуємо протезування. Протезуваннями клапанів ми займаємося вже давно і маємо хороші результати. В рік замінюємо приблизно 30 мітральних клапанів. За світовою статистикою у волинській області є потреба виконувати 250-300 клапанних операцій на рік, то серед них мітральна патологія складала би приблизно до ста, тобто сюди і заміна і пластика. Також виконуємо аорто-коронарні шунтування, то їх приблизно оцінюють в 500-600 на рік.

Ми надіємося, що завдяки співпраці зі Світовим Банком буде закуплено значну кількість апаратури і інструментів, які допоможуть і в діагностиці, і під час самої операції. Розумієте, пластика мітрального клапана – це багатокомпонентна операція, яка потребує врахування розміру, конфігурацію, стан хорд тощо.

– Ви вкотре наголосили, що можливості волинських кардіохірургів значні, необхідно ж осучаснити обладнання. Яке устаткування наразі найнеобхідніше для відділення?

– Зараз у рамках субпроекту Світового банку ведемо мову про закупівлю новітніх і досить потужних ультразвукових апаратів. Зокрема, планують придбати апарат так званої 3-d EXO-реконструкції. Цей прилад дозволяє побачити трьохвимірне зображення клапана, де ми можемо повністю оцінити його структуру, ступінь змін тощо. Це високотехнологічний апарат, такого в нас наразі немає. В Україні таких загалом декілька. Це основне, чого ми потребуємо. Решта – поточні інструменти, необхідні в кардіохірургії.

В рамках проекту також мають намір і оновити те, що ми маємо. Бо таки інструменти і апаратура мають здатність до зношування. І не все, на жаль, підлягає ремонту. Планують також і навчання наших кардіологів, терапевтів. Адже і вони повинні дізнаватися про нові методи як діагностики, так і лікування захворювань серцево-судинної системи. Тож і для інших спеціалістів будуть курси з тематичними лекціями, аби вони освоювали нове. Цей проект Світового Банку на благо медичної галузі Волині дуже революційний. Головна його мета – покращення медичної допомоги і хірургічного лікування зокрема.

– Чим закінчився навчальний процес?

– Екзамену як такого там не було, бо нас екзаменує саме життя. Якщо результати роботи кардіохірурга не дуже хороші, треба їхати, дивитися, вчитися. Кардіохірургія – справа така, що при не досконалому вивченні питання результати можуть значно погіршитися. Дасть Бог, ще десь поїдемо. Але такі курси платні, плюс проживання, переліт. Стараємося їздити постійно, але це, звісно не такий рівень. Там вже була квінтесенція знань, кращого я не бачив.

– Знаю, що навчання відбувалося англійською мовою. Ви добре нею володієте?

– Так, повністю англійською. Можна сказати, що володіємо вільно, але удосконалюємо наразі свої знання. Проходили стажування за кордоном, багато їздимо на конференції, де є виступи, тому термінологію свою вже знаємо добре. До того ж, викладачі охоче ідуть на контакт і все пояснюють доступно, тому це не так складно, як здається.

– Волинську обласну клінічну лікарню вважають найкращою на Волині та і в Україні загалом. Що ви можете сказати, побачивши світовий рівень?

– Можемо сказати одне точно: ми їм поступаємося кількістю проведених операцій. Це пов’язано зі станом нашої системи охорони здоров’я, фінансуванням тощо. Пояснити це, як на мене, можна ще й тим, що за кордоном – страхова медицина, тож лікарі мають квоти на виконання операцій, які їм змінюють. Якщо в лікаря гарні результати, то потроху йому збільшують квоти на виконання, якщо ж щось іде не так,то квоти зменшують. Тому там лікарі починають думати, що робити, щоб покращити результати своєї роботи. Щодо видів оперативних втручань, то і ми багато робимо.

Найпоширеніші види операцій, для прикладу – аорто-коронарне шунтування, клапанна патологія, то у цьому маємо хороші результати. Трансплантація серця у нас, для прикладу, не робиться і через законодавчі колізії. Не роблять поки в Україні і операції із заміни аортального клапана без розрізу грудної клітки через велику вартість. До того ж, хочемо запустити в нас малоінвазивну технологію. Плануємо закупівлю обладнання для проведення втручань з невеликих розрізів. Тому надіємося, що новітні методики зможемо впроваджувати тепер за допомогою проекту Світового банку.

Спілкувалася Іванна Рудишин

Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також

Завантаження...

Коментарі 0

Орфографічна помилка в тексті:
Щоб повідомити автору про помилку, натисніть кнопку "Відправити повідомлення про помилку". Ви також можете надіслати свій коментар.