• 17.09.2017 15:12

Пожежний кіт і «соточка на сцені», або Робочий день журналістки у пожежній частині

Щорічно, 17 вересня,  відзначається День рятівника.

 

Варто сказати, що робота пожежників часто лишається непоміченою. Відтак, аби показати усю відповідальність та важливість роботи надзвичайників, свій робочий день журналістка інтернет-видання «VIP» провела у пожежній частині №3, що знаходиться на вулиці Грибоєдова.

 

До вашої уваги матеріал про те, хто і що готує рятівникам, чи входить у їхні обов’язки знімати з дерева кошенят та яка мінімальна заробітна плата пожежника.

 

«ПОЖЕЖНА ТАКТИКА – НАУКА НЕТОЧНА»

Зміна пожежника розпочинається о 8:45, коли начальник караулу, який заступає на чергування, збирає особовий склад. Тоді ж він перевіряє зовнішній вигляд пожежників, спорядження, дихальні апарати, маски, проводить інструктаж перед чергуванням, доповідає про ситуацію в районах виїзду. Варто сказати, що на території частини рятувальники знаходяться цілодобово. Вони не мають права відлучатися ні в магазин, ні в інші місця.  

 

На бойове чергування разом із диспетчером одночасно заступає мінімум 8 чоловік. Вранці кожен водій мусить завести машину, перевірити її справність, гальмівну, освітлювальну системи та усі агрегати.

 

 

 

 

Об 9:00 диспетчер подає спеціальний звуковий сигнал (три довгих гудки), тоді на чолі із начальником збираються 2 караули. Начальник зміни, який змінюється, доповідає про пожежі, які трапилися у його зміну, пояснює причину займання, дії та наслідки.

 

«На кожній пожежі ми вчимося. Опісля ми проводимо її розбір, аби обговорити недоліки, якщо вони, звісно, були. Пожежна тактика – це наука неточна, і однакових пожеж немає, кожен раз щось інакше», - розповідає начальник частини, капітан служби цивільного захисту Мирослав Пастух.

 

Штат налічує 52 чоловіки. До слова, пожежники переважно молодого віку. Серед старших – водій та пожежник, які найближчим часом збираються на пенсію.

 

«У нас пенсія не так, як на виробництві – у 65 років. На сьогоднішній день пожежник має 25 років вислужити, і це є мінімальний термін для виходу на пенсію», - додає начальник.

 

 

У пожежного мінімальна заробітна плата - п'ять тисяч гривень. Мається на увазі, що ці гроші отримує новачок, який проходить лишень перший рік служби.

 

«Тобто він у званні рядовому й немає вислуги. Менше 5-ти тисяч ніхто не отримує. Зарплата змінюється залежно від посади, звання, вислуги», - пояснює чоловік.

 

ТЕХНІКА

Філія на вулиці Грибоєдова – це частина спеціальної пожежної техніки, яка спеціалізується виключно на гасінні пожеж та проведенні аварійно-рятувальних робіт.

Капітан Пастух пояснює, що в усій Волинській області їхня частина є найбільш чисельною по техніці.

 

 

Нині у користуванні пожежників 9 автомобілів : 5 автоцистерн і 4 спеціальні автомобіля. На кожній автоцистерні знаходиться по три драбини - найбільша дістає до 3-го поверху.

 

Найфункціональніша – штурмова. Особливість її в тому, що на ній облаштований спеціальний гачок, призначений для того, щоб зачіплювати її за підвіконня чи балкон.

«Впринципі, пожежник із хорошими навичками за допомогою цієї драбини може потрапити до дев’ятого поверху. Принцип користування полягає у тому, що рятувальник чіпляє її за підвіконня, залазить на нього, і перечіпляє все вище, і вище. Але, враховуючи правила техніки безпеки, такий спосіб є небезпечним»,- каже начальник частини.

 

Є також так звана драбина-палка. Її називають універсальною, бо нею можна вибивати як вікна, так і двері. Застосовують її на невеликі господарські будівлі та перші поверхи.

 

 

У задимлених середовищах пожежні користуються апаратами захисту. Він складається із дихальної маски та двох балонів із киснем. Загальна вага дихального апарату - 15 кілограм.

 

 

У пожежне авто разом із водієм вміщається 4 чоловіки. Наші пожежники можуть похизуватися і найкращим в області автомобілем, придбаним за кошти Європейського Союзу. До слова, «пожарка» вивозить аж 3600 літрів води. Якщо, приміром, взимку температура повітря набуває максимальної мінусової позначки, то у авто пожежників є система нагрівання: автономне опалення як кабіни, так і насосного відсіку. На пожежній частині є й автомобіль 88-го року випуску.

 

«Старенька, але в ідеальному стані. Хлопці стараються підтримувати її стан, бо, не дай Бог, це єдина машина у Луцьку, яка може забезпечити рятування і гасіння. Драбина  цієї машини дістає аж до 9-го поверху», - розповідає рятувальник.

 

 

До слова, в одному із автомобілів є світловий ліхтар, висотою у 5 метрів. Бійці часто застосовують його для того, щоб освітити територію.

 

 

***

 

Об 11:14 на території усієї частини пищить сирена. У гаражі, нашвидкуруч, одягаються хлопці. До слова, на одягання бійцям дається 30 секунд, а щоб виїхати з гаража – одна, від моменту сигналу. Одяг пожежних складається із штанів, куртки, шолома і спеціального ременя, на якому  закріплені сокира, карабіни та пожежні рукавиці. Взуття зі штанами рятувальники лишають просто біля автомобіля, аби зекономити час свій та колег.

 

 

 

 

Так ось, у авто сідають водій, начальник караулу та два пожежники. Водій автоматично вмикає сирену, а начальник слухає вказівки диспетчера, який пояснює напрям, яким легше доїхати до «гарячого» місця. До слова, робота налагоджена так, що на будь-який виклик, будь-яку подію, разом із пожежними автоматично приїжджає швидка допомога.

 

 

«Гарячим місцем» у середу виявилась квартира самотньої 70-літньої жінки, яка, готувавши бульбу, забула вимкнути газ. Перш ніж потрапити до квартири, за проханням пожежників, сусіди подзвонили бабусі, аби уточнити, о котрій вона повернеться. Не чекаючи господарку квартири, пожежні обережно відчинили вікно, через яке й потрапили на кухню, аби вимкнули газ. Опісля, викликали поліцію, аби пояснити причину проникнення рятувальників у помешкання лучанки.

 

 

 

 

КОТИКИ, БАБУСІ ТА ДІТИ АБО КИМ «ОПІКУЮТЬСЯ» ЛУЦЬКІ РЯТУВАЛЬНИКИ

У свідомості людей існує стереотип, що знімати кошенят із дерева – завдання, виключно, пожежників. Мовляв, у них і драбина висока є, і не бояться вони нічого. Так ось, на запитання про котів, начальник пожежної частини киває головою.

 

«Буває, що і котів знімаємо. Це не є наші функціональні обов’язки, але, якщо диспетчер чує по голосу, що людина, яка просить про допомогу в паніці, то ми стараємося відреагувати на виклик», - розповідає пан Мирослав.

 

Надзвичайник згадав випадок, коли у пожежну службу надійшов виклик від дівчини, яка, за її словами, не може вийти з квартири. Приїхавши на місце, виявилося, що вона приймала душ, а через надмірну вологість повітря у ванній кімнаті розширилася деревина дверей, тому панянка не змогла їх відкрити. Пастух наголошує на тому, що випадки, коли людям нічого не загрожує не варто відносити до функціональних завдань пожежників. У цій ситуації, варто було б викликати слюсаря із ЖКП, бо це їхня пряма функція.

 

 

КУХНЯ, СПАЛЬНЯ І ЧОРНЯВИЙ НІНДЗЯ

Щодо харчування, то пожежники балують себе самі.

 

«Що не згоріло на пожежі, з того й варимо», - жартує один із рятувальників.

 

У частині немає ні кухаря, ні прибиральниці. Тобто порядок у частині, організація роботи залежать виключно від караулу, який заступає. У кімнаті приготування та прийому їжі чисто. На газовій плиті вариться суп із вермішелі.

 

 

«Це вдома вони не вміють готувати, а тут готують всі і все», - сміється начальник пожежної частини.

 

Окрім спальної кімнати, у частині окремо облаштоване місце для відпочинку, де чоловіки можуть подивитися телевізор або ж зайнятися іншими справами. До слова, згідно правил та обов’язків, перед сном пожежникам дозволяється знімати лише взуття та ремінь.

 

 

 

Варто сказати, що майже у кожній кімнаті, в якості оберегу, стоїть вогнегасник: то десь між вазонами, то на спеціальній підставці.

 

Впродовж для чоловіки часто вживають слово Ніндзя. Спочатку здалося, що так вони називають усіх тих, хто працює у пожежній частині. Вже пізніше виявилося, що Ніндзя – це чорне кошеня, яке проживає на території філії. Хлопці розповідають, що бачили як він по сирені й сам вибігає до автівки.

 

 

«Я ЯК ВОСТАННЄ НА КОНЦЕРТ ХОДИВ, ТО НА СЦЕНІ ЩЕ СОТОЧКА БУЛА»

 

Найбільше часу пожежники проводять у навчальній частині. Заняття тут проходять з 12:00 до 14:00. До слова, тут хлопці слухають та записують лекції, а опісля відправляються на практичні заняття.

 

 

 

Тема лекції у середу: Розвідка пожежі. Дія пожежного рятувальника під час розвідки пожежі. «Студенти» уважно слухають викладача, й час від часу намагаються пожартувати.

Опрацювавши декілька тем, розпочинають обговорювати Волинський академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка. До слова, пожежники називають його складним об’єктом.

 

 

А ви знали, що сцена нашого драмтеатру забезпечена протипожежною завісою?  Якщо вона опуститься, то зможе скоротити займання на 2-3 хвилини.

 

«Розрахований драмтеатр на 800 людей», - каже лектор.

«Тю! Більше! Значно більше, – перебиває хтось із «учнів», –  я як востаннє на концерт ходив, то на сцені ще соточка була».

 

 

Опісля лекційних занять пожежники працювали у дихальних апаратах. Так, поділившись на пари – водій-пожежник, у підвальному приміщенні начальник частини робить, такий собі, лабіринт із перешкодами.

 

 

 

 

 

***

Об 13:44 диспетчер Людмила оголошує тривогу.

 

 

Хлопці сміються, мовляв, журналістка, плануючи йти у пожежну частину, підговорила усіх знайомих, аби ті щось підпалили.

 

Машина прямує до села Милуші, поблизу Луцька. За даними, у селищі горить будинок. Втім, прибути до місця пожежі так і не вдалося. Доїжджаючи до села, диспетчер наказує повертатися у частину, бо займання було немасштабним, а відтак селяни змогли загасити вогонь без допомоги рятувальників.

 

Від автора:

 

Якось так склалося, що у дитинстві мріяла стати пожежником. Дотепно, правда ж? Ну, погодьтеся, запитає у тебе хтось, ким ти працюєш, а ти із гордістю відповідаєш, що рятуєш людей. Та батьки вважали, що бігати у широких штанах та ще й з шоломом на голові - то якось "не комільфо". Бо ж їхня донечка-красуня мусить сидіти в офісі, керувати підлеглими і, час від часу ставити підписи на паперах. Не так сталось, як хотілось, втім прохання батьків - забути про вогонь, шолом і велике авто - виконано.

 

Перебувати цілий день у компанії людей, з професією, про яку ти думала більше 10-ти років - це щось більше, ніж доторкнутися до мрії, яку ти загубила, вступаючи на факультет філології та журналістики. Я чітко пам'ятаю слова пожежників, які, врятувавши помешкання бабусі від пожежі, сказали, що свою роботу треба любити. А ви любите свою роботу?

 

І на запитання про те, чи жінки стають рятувальниками, мені відверто відповіли, що гасити вогонь, знімати кошенят і дихати чадом - то справді "не комільфо" для жінки. Так ось, якщо ж у вас є забута мрія, чи потаємне бажання - просто реалізуйте його усіма можливими способами. Напросіться, вмовте, пообіцяйте щось взамін, але торкніться мрії хоча б мізинцем. 

А пожежникам я бажаю вогнику в очах. Такого, яким він є під час звуку сирени. Такого, щоб не гаснув, щоб ваші супермегапрофесійні засоби його не взяли. 

 

 

Підготувала Анастасія КАЧИНА

 

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також

Завантаження...

Коментарі 0

Орфографічна помилка в тексті:
Щоб повідомити автору про помилку, натисніть кнопку "Відправити повідомлення про помилку". Ви також можете надіслати свій коментар.