• 16.10.2017 13:34

На коврику у начальника, або Секретики і фішки кабінетів волинських керівників

Шеф - професія не  з простих, хоч і звучить це слово круто. Однак, часто керівник не тільки вказує, що робити іншим, а й сам мусить «розгрібати» лажі та нести відповідальність за кожного з своїх працівників.

 

 

З цього приводу американці навіть вибрали день, аби вітати тоді своїх шефів. Згодом таку традицію підхопили й у інших країнах. І вже 16 жовтня разом вітають своїх улюблених чи не дуже керівників.

 

Волинський інформаційний портал вирішив не залишатися осторонь такого дня і підготував підбірку цікавих робочих місць відомих волинських шефів. 

 

СЛОНИ, ТРОЯНДИ ТА ЗАМОРСЬКІ СУВЕНІРИ

 

Головний редактор газети «Вісник+К» Євген Хотимчук

 

 

Просторий, світлий та обжитий кабінет у головного редактора Євгена Хотимчука. В приміщенні двоє дверей:  через одні заходять гості, інші ж ведуть у приймальню. Перше, що кидається в очі - пишні червоні троянди.  

 

«В мене нещодавно був день народження, квіти подарували, то ще й досі стоять», - показує на ще один букет поруч свого робочого столу.  

 

 

«Дуже люблю незабудки, айстри, ну й троянди звичайно. На своїй дачі навіть висадив 60 кущів», – хвалиться  Євген Хотимчук.

 

На столі – підставки, у них різного кольору ручки та перо насиченого  бордового кольору, подароване сином. Але це ще не всі ручки, які є в колекції чоловіка.

 

 

«Я дуже люблю писати чорнилом. Такими ручками легше пишеться. Якщо мені подарують кулькову,  то я вже кривлю носом», - показує свою колекцію Хотимчук.  

 

 

На столі - акуратно складені газети та кілька книг. Серед них й нещодавно видана Хотимчуком збірка публіцистики. Твори, які написав за останні двадцять років.

 

 

Під столом обережно захований маленький холодильничок, якого майже не видно. Одразу біля нього столик невеликого розміру, на якому  стоять різні подарунки, а ще фото рідних. Серед них й чорно-біла світлина мами.

 

 

«У нас тут в кабінеті «летучки» відбуваються. Збираємось усі редакцією», - розповідає чоловік. Познайомитися з усіма працівниками можна на фото, яке висить одразу біля дверей. Над ним світлина внука- студента, який, до слова, теж хоче стати журналістом і здобуває відповідний фах.

 

 

Одразу видно, редактор – людина віруюча, бо окрім фото, на стінах кілька ікон.

 

«Це ікона Покрови Пресвятої Богородиці, то мені подарував священик з села Лютка Старовижівського району. Там похована наша працівниця Марія Дубук. У Марійки був такий задум і мрія подарувати церкві дзвін. І ми це бажання втілили в життя. На знак вдячності священик подарував нам ікону», - розповідає Хотимчук.

 

 

Біля дверей іще одна ікона, яка, за словами редактора, має певну силу й допомагає у найважчі моменти на роботі.

Біля робочого столу стоїть маленька шафка. У ній подароване Ніфонтом Святе Євагнеліє. Колекція статуеток слоників, які сьогодні редактор уже почав роздаровувати близьким.

 

 

«Оцей найбільш дорогий, - показує на маленьке дерев’яне слоненя.  То мені Володя - найстарший син вирізав з дерева у шостому класі».

 

 

Серед сувенірів й Ейфелева вежа, яку привіз з поїздки у Францію, прапорці, привезені з США та Австрії, а ще фото на останній сторінці журналу «Журналіст України» з вулиць Праги.

 

 

«Це я на вулицях Праги, кажу, що вся Прага - моя», - розповідає Хотимчук.

 

Подарунок на 10-річчя газети, 2006 рік. Євгена Хотичука приймають у коаліцію 

 

Сини беруть інтерв'ю у Євгена Хотимчука, на його 60-ий День народження 

 

Ейфелева вежа, привезена з Франції 

 

ІКОНИ, ВАГИ ПІД СТОЛОМ ТА НАГОРОДИ 

 

Керівник Волинської обласної клінічної лікарні Іван Сидор

 

 

Лікар, певно, добре почувається на своєму робочому місці, оскільки у відпустці вже не був аж ВІСІМ років.

 

 «Я рибалкою не займаюся, охотою не займаюся, вісім років у відпустку не ходив», - каже Іван Сидор. На відпочинок через велику кількість справ, часу нема.

 

 Однак, попри це,  на свою роботу чоловік не жаліється, й каже, важливо вміти розділяти справи домашні й робочі. Через це на столі керівника немає жодної світлини з рідними.

 

 

«А нащо моїм пацієнтам моя сім’я?» - знизує плечима лікар. 

 

Окрім того, поблизу робочого столу стоїть та висить кілька ікон. «Я людина віруюча, тому й поставив ікони», - розказує лікар.

 

 

На самому ж столі  - ніби нічого незвичайного – телефонний довідник, документи  та кілька примірників газет.

 

«Он в мене тут на столі «Кобзар» лежить, а не Маркса шукаєте «Капітал», - жартує та показує на книгу Тараса Шевченка.

 

 

Під столом у керівника ховаються ваги.

 

«Для чого? Треба ж себе тримати у формі», - каже лікар.

 

 

Незважаючи на жорсткий графік, встигає Іван Сидор й читати книги. Каже, останнього  прочитав Олеся Гончара.

На те, що лікар й справді багато працює вказують і його відзнаки: «За розбудову України», подяка та сертифікат. Для них лікар відвів місце на підвіконнику.  

 

 

 

Кажуть, кожен керівник, у своєму кабінеті має сховок з чимось смачненьким, у офісі ж Івана Сидора сховок зі смачненьким – «то сейф з грошима».

 

М’ЯЧ З АВТОГРАФАМИ, СІМЕЙНІ ФОТО ТА РАНКОВА КАВА

 

Гендиректор «Луцьксантехмонтаж» Ігор Чорнуха

 

 

 

Простий, однак не менш цікавий кабінет у гендиректора «Луцьксантехмонтаж» Ігоря Чорнухи. Перше, що зустрічають відвідувачі, напис «Приймальня» на дверях офісу. Певно, побачивши такий напис, люди не відразу вгадують, що потрапили в кабінет керівника.

 

 

А у зручних шкіряних кріслах для гостей, то й самому можна відчути себе босом.

 

На столі керівника, як у всіх, ніби нічого незвичайного:  пачка документів, комп’ютер, телефон, підставка з ручками та лампа. Серед усіх робочих речей сховалася рамка з сімейним фото. 

 

 

«Абсолютно робоча атмосфера. Наше багатство - не в деталях, а в людях», -  описує свій кабінет Чорнуха.

Навпроти його робочого столу полиця з іконами. Каже, більшість з них отримав у подарунок.

 

 

Серед речей й ті, що одразу видають хобі керівника – футбол. Шкіряний м’яч, підписаний гравцями збірної України від ФФУ, Чорнуха придбав на благодійному аукціоні. Гроші за таку покупку перерахували на будівництво церкви у Волновасі.  Біля знакового м’яча, стоїть золотий кубок. Його команда ЛСТМ отримала за перше місце у сезоні 2015-2016.

 

 

Серед професійних звичок  Чорнухи – ранкова кава. Тому, не дивно, що ранком нею зачасту пахне кабінет керівника.

 

ВЕЛИК, ПОДАРУНКИ ТА ПЕС МАРШАЛ

 

Владика Михаїл

 

 

У кабінеті строгого та завжди виваженого владики Михаїла багато вишуканих речей.  Однак він не приховує, що більшість з них – це подарунки. Більше того, владика переконаний, що до речей прив’язуватись не потрібно. Саме тому часто їх він просто передаровує.

 

«Я не прив’язуюся до речей. Навпаки, маю таку звичку: як тільки мені якась річ подобається, я її дарую. Незалежно від того, яка її вартість і що це: телефон, облачення»,  - розповідає керівник.

 

На столі владики – папери, візитниця, зелена лампа з абажуром та пісочний годинник. За спиною на видному місці – портрет Філарета.

 

 

 

«Дивани - то мої особисті речі, подаровані мені для кабінету підприємцями зі Струмівки до мого ювілею. Практично всі речі, які тут є, даровані, окрім стільців», - розповідає владика.

 

 

Зізнається, що й має такі речі, які не передаровує. 

 

«Деякі речі притримую... Ось наприклад, оця ручка (виймає з кишені на грудях звичайну ручку). Теж подарунок. Один чоловік презентував. Він побачив і каже: «А мені приємно, що ви її не передарували»,  - згадує Михаїл.

 

Серед цікавинок й те, що поруч кабінету, в сусідній кімнаті владика тримає велосипед, яким часто їздить вулицями міста. Здебільшого увечері, аби «не ловити» здивовані погляди пересічних людей.  Велосипед владиці подарували прихожани. Отримав у дарунок на 50-річчя Михаїл й пса Маршала, який став вірним другом та охоронцем храму.

 

ФУТБОЛКА ШЕФА, ЗАНАЧКА ТА БУЛАВА 

 

Роман Романюк директор Волинського обласного центру зайнятості

 

 

У своєму кабінеті директор центру зайнятості ховає заначку на «чорний» день та хоч не часто, але носить футболку з написом «Шеф». Останню йому презентували працівники, коли Романюк пропрацював  сто днів на посаді.

 

 

Весь колектив зі 55 людей, у такого розміру кабінет не поміститься, тому тут Романюк проводить лиш робочі зустрічі. Наради з колективом – у залі засідань.

 

Сам же директор зазначає, що невибагливий до кабінету: «Мені треба робочий стіл, комп’ютер, телефон, ручка, записничок – мінімум речей для роботи».

 

 

Під час роботи над документами у офісі обов’язково мусить лунати «легенька» музика. « З фоном працюється краще», - пояснює керівник.

 

На робочому столі й справді все дуже просто – кілька ручок, ранкова пошта, комп’ютер та телефон. У куточку сімейне фото з дружиною та двома дітками.

 

 

Роман Романюк після попереднього керівника кабінет не дуже змінював. Від своєї попередниці Раїси Кучмук йому лишилася картина Луцького замку,  кілька нагород та книги з професійної діяльності.  

 

На поличці справа лежить булава, яку керівнику також подарував колектив.

 

«Щоб гарно й чітко управляти, а якщо хтось буде суперечити, то можна й застосувати булаву», - сміється Романюк.

 

 

За нею заховалася «Велика книга мудрості».  За його словами, часто звертається до неї, бо тут можна знайти афоризм для будь-якої ситуації. У цій же шафці, але за дверцятами схована заначка.

 

«Якщо геть буде скрутно, то буду брати ножиці та вирізати», - жартує Роман Романюк.

 

 

Зі старого кабінету до центру зайнятості «переїхала» ікона Божої Матері, яку керівнику подарували друзі на тридцятий день народження.

 

 

Ще одна ікона висить одразу біля входу в кабінет. Каже, носить назву «Непорушна стіна» і захищає його офіс.

 

РУЧКА ЗА 30 ТИСЯЧ, ЖАБИ ТА ВЕЛИЧЕЗНА СОВА

 

Віктор Чорнуха голова наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536», співзасновника благодійного фонду «Волинь2014»

 

 

Світлий кабінет Віктора Чорнухи, переповнений великою кількістю цікавих, а головне – незвичних речей. На кожному кроці в офісі - символіка «Луцьксантехмонтаж»  та все, що безпосередньо стосується будівництва.

 

«Тут, наприклад, подарунки моїх друзів – зображення будинків на Набережній. Впізнаєте? Ось – на Липинського. Є тут і те, що вже готове, і те, що в роботі», - показує на зображення у рекламних буклетах.

 

 

Поміж них на столі – іграшкова мавпа та невеликий півень

 

«Ну, це символ року», - виправдовується Віктор Чорнуха.  

 

 

Вирізняється серед всіх речей – світлина у рамці. На якій чотири губернатори – Микола Романюк, Борис Клімчук, Григорій Пустовіт, Олександр Башкаленко.

 

«Фото унікальне, бо тут разом - чотири губернатори Волині. Це ми на Петра і Павло в селі у Петра Тодосьовича, в Залухові», - пояснює.

 

 

Є у кабінеті Віктора Чорнухи й ручка колишнього міського голови Миколи Романюка, яку придбав на аукціоні за 30 тисяч.

 

«Ми були справді близькими друзями. Не сімейними друзями, а по виробництву, однодумцями. Я його дуже цінував. І він мені за все завжди був вдячний. Я навіть не знав, які там далі будуть ще лоти, крім цієї ручки, але це було щось особливе. Якби її продавали за сто тисяч, я б її купив і за сто», - розказує Чорнуха.

 

З робочого столу на відвідувачів широкими очима дивиться сова.

 

«Завжди отак скоса поглядає, мудро поступаю чи ні…», - каже Чорнуха.  

 

 

Біля неї м’яч з написом «Луцьк» - нагорода ФК «Абориген».  Віктор Чорнуха розповідає, що під його патронатом 35 людей у будь-яку пору року чи погоду грають у футбол.  

 

А ще на столі  -  улюблениця кабінету – величезна жаба.

 

«Якщо  хочеш щось Чорнусі подарувати, подаруй жабу. Така українська тварина. Не секрет: я її дуже ціную. Тому вона тут скрізь. І всіх «давить», - показує співрозмовник на ще кількох жаб у кабінеті.

 

 

Очевидно, що сім’я посідає важливе місце в житті керівника, бо ж родинних світлин у кабінеті теж чимало.

 

Голова наглядової ради зізнається, що попри те, що книг у офісі має чимало, читати не дуже любить. Серед літератури – частина про футбол. Є тут навіть книга багаторічного тренера «Волині» Віталія Кварцяного.

 

 

У офісі Віктора Чорнухи  -  чимало ікон. Для них тут відведений аж окремий стіл.  Чорнуха не приховує, що і це – подарунки. Серед них є дорогі серцю.

 

 

«Я не з тих людей, які на кожному кутку моляться Богу. Але такі речі завжди підтримую», - каже Віктор Чорнуха.

 

Підготувала Аліна БЕКЕРУК, у матеріалі використані публікації ]]>Волинь24]]>

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також

Завантаження...

Коментарі 0

Орфографічна помилка в тексті:
Щоб повідомити автору про помилку, натисніть кнопку "Відправити повідомлення про помилку". Ви також можете надіслати свій коментар.