• 29.09.2017 10:15

Як вчителька з Волині покинула все і взяла до рук зброю

Вона була вчителькою, а стала солдатом. Вона любила своїх учнів, та покинула все. Але заради чого? Чому? Людмила Тіткова - вчителька з десятирічним стажем. Жінка працювала у школі в селі Навіз Рожищенського району.

 

 

«Коли я тільки вирішила зав’язати зі школою, моя сім’я бунтувала, та коли я сказала їм, що намірилася в армію – вони мало не на замку мене тримали. Я сама майже не вірила, що мене відпустять, в мене вдома два сини та чоловік, проти них я не попру»,  –  з усмішкою згадує Людмила Тіткова про те, як рік тому вона вирішила змінити професію.

 

 

 

 

Людмила десять років пропрацювала в школі вчителем біології та хімії, встигла побувати на посаді завуча і на посаді виконувача обов’язків директора і, здається, вжилася у свою роль з головою, та раптом в житті настав момент, коли захотілося чогось нового.

 

«Я втомилася від буденності, втомилася від того, що не можу робити нічого нового, все йшло як по сценарію, і я хотіла цей сценарій переписати».

 

 

 

АЗАРТ ПРОКИНУВСЯ ЗНОВУ

«Я любила свою професію, я любила працювати з дітьми, я віддавала роботі всю себе, але я втомилася , захотіла пригод, якщо можна так сказати».

 

Це  бажання вилилось у пошук нової професії. Спочатку Людмила спробувала стати поліцейським, але була розчарована.

 

«Чесно кажучи, те що я побачила в новій поліції мало чим відрізнялося від нашої старої міліції».

 

Натомість в той час найкраща подруга, яка, до речі,  пропрацювала у Збройних Силах України одинадцять років, запропонувала піти працювати до неї у військову частину. І жінка вирішила спробувати свої сили.

 

Я ЗДОБУЛА НОВЕ ЖИТТЯ

Як пізніше виявилось, потрапити на контракт до ЗСУ було не так просто. Два місяці жінка протоптувала пороги державних установ та збирала всі документи. І от нарешті вдалося підписати контракт.

 

Відчувши на своїх плечах вагу бронежилету та віддачу автомата у плечі під час, як тоді їй здавалося, безкінечних військових навчань, Людмила сказала самій собі, що попри всі негаразди ніколи не відступиться від своєї мети.

 

Перших пів року пройшли на зламі можливостей: і фізичних, і моральних. І ось по закінченні цього терміну вона нарешті освоїлася і відчула себе у своїй тарілці.

 

«Як не дивно, тут мені комфортніше, ніж у школі, я відчуваю, що стала собою, я здобула не лише нові знання, нових друзів та нові емоції – я здобула нове життя».

 

На запитання, чи не сумує вона за старою роботою, жінка з ніжністю відповіла:

 

«Єдине, за чим я сумую – це мої учні, часто згадую їх...»

 

«Будучи на посаді вчителя, я не мала нічого з того, що хотіла б. І справа зовсім не у грошах, я не мала справжнього запалу.

 

Про свою теперішню буденність Людмила каже так:

 

«Кожен ранок у нас починається з фізичних навантажень, увесь день я на ногах, але ця втома куди приємніша, ніж від перевірянь контрольних. Щодня я виконую нову і нову роботу, щодня я відкриваю себе по-іншому, в мене зникла втома і постійна напруженість», - саме це здивувало жінку найбільше.

 

Новоспечений солдат розказала, що справді змінилося і порадувало її.

 

«І хлопці зі строкової служби, і люди з моєї частини, і навіть вище командування сприйняло мене, ніби члена однієї великої сім'ї, чого в школі просто не було. Так, у мене були друзі, я добре спілкувалася з колегами, але той колектив не порівняти з моєю новою військовою родиною».

 

Дні у ЗСУ проходять здебільшого так: підйом, після якого біжимо одразу на зарядку і пробіжку.

 

«Далі сніданок, і ти одразу повинен бігти на своє робоче місце, а далі військові будні, можливі перевірки. Постійно слідкуємо за чистотою, а повірте, тут чистіше, ніж у лікарні. Не забуваю про порядок на робочому місці, а ще, щодня доводиться вчитися працювати з чимось новим, але цікавим».

 

За рік служби пані Людмила встигла отримати перше військове звання – старшого солдата, пройшла декілька тренінгів та навчань і не збирається зупинятися:

 

«Довгих десять років я була вчителем, не менше я планую пробути військовим».

 

Ігор ТІТКОВ

Фото з особистого архіву Людмили Тіткової

 

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також

Завантаження...

Коментарі 0

Орфографічна помилка в тексті:
Щоб повідомити автору про помилку, натисніть кнопку "Відправити повідомлення про помилку". Ви також можете надіслати свій коментар.