• 08.08.2017 16:05

БЛОГ НАРЕЧЕНОЇ: закохалися, посралися, розписалися

Зверніть увагу ті, хто лише планує узаконити свої стосунки! Після «загсу» нічого не поміняється. НІЧОГО. Взагалі.

 

 

Коли ви такі всі літаєте на крилах кохання, зустрічаєтеся, живете під ейфорією, що у вас все так класно – це одне. Та коли зранку треба уже їхати на реєстрацію шлюбу і всі на зло запізнюються, сукня мнеться, босоніжки не хочуть налазити на набряклі ніжки, а макіяж тече, бо на вулиці +32 градуси, коли в маршрутці пристають з питаннями: «Дівчинко, у вас випускний? А де ви взяли таке мереживо?».

 

В’язала! От не було, бляха, що робити ночами після роботи і підготовки до весілля, то сиділа і в’язала. Люди такі дивні…

 

І тут ти вже стоїш за кілька метрів від цієї радянської бетонної коробки, де формуються долі, збуваються чиїсь мрії, народжуються сім’ї і… не бачиш нареченого. Вот уявіть, ніби на кілька секунд просто з голови все вишибається, ніби пофотошопили все, що ви бачите. Дзвоню, кричу, сварюся. Хухх.. знайшовся.

 

В приміщенні парочок водять, мов телят, то в кабінет, то в якийсь актовий зал, обшитий стрьомною тканиною сорокарічної давності, то туди-сюди вже у кімнаті, де реєструють шлюб.

 

Без трепету, без ніжності і щирості жінка-обрядовець говорить завчені віршики-побажання. Не знаю чому, а мені вона нагадала типову вчительку, яка щойно узяла собі перший клас. От і водить першачків…

 

Єдиний раз, коли сльози самі покотилися по щоках, це коли «вчителька» заговорила про батьків. У цей момент я глянула на маму. Її очі мерехтіли прозорими намистинами… І тут все перевернулося, защеміло, загорілося…

 

«Мам, тож не плач», - казала я, і сама ридала ще більше…

 

Трохи заспокоїлися і далі пішли по протоколу. Поклони, обручки, шампанське. Добре, що величезних шматків з хлібом і медом не було… А далі свідоцтва, фоточки у соснах біля «загсу», бо палюче сонце не те, що пофотографуватися, дихати не дозволяло. Трохи посвяткували і все.

 

Наступного дня сидимо такі вже з чоловіком, п’ємо каву і розуміємо, що нічого то по-суті і не помінялося. Але ні. Сваритися вже трохи таки перестали. Ехх… Дивно :)

 

Ольга ЮРЕВИЧ (ЗЕЙЛИК)

 

 

Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Сюжет

Читайте також

Завантаження...

Коментарі 3

Ірина наречена, 09 Серпень, 00:06
Класно написано!А плаття де купували?
Крампус, 09 Серпень, 11:33
І що я щойно прочитав?!
Юля, 09 Серпень, 20:56
Шановна ти хотіла заміж ,ще не закінчила універ тебе так приперло.З ким ти тільки не волондалась.ТО чого тепер волаєш такі мемуари
Орфографічна помилка в тексті:
Щоб повідомити автору про помилку, натисніть кнопку "Відправити повідомлення про помилку". Ви також можете надіслати свій коментар.